Как подготовиться к фотосессии новорожденного?

Не только взрослые могут участвовать в фотосессиях, но и дети тоже. Только представьте, что  через несколько лет вы сможете любоваться оригинальными фотографиями своего новорожденного малыша и вспоминать, каким же он был маленьким и смешным. Фотосессия новорожденного – ответственное мероприятие, к которому вы должны тщательно подготовиться. Подготовка к фотосессии новорожденного отличается некоторыми моментами, поэтому перед проведением нужно учесть множество деталей.

Фотосессия новорожденных не должна превратиться для вас и вашего малыша в утомительное занятие. Главное – не нужно переживать и нервничать, от фотосессии новорожденного нужно получать только удовольствие! Новорожденный ребенок фотосессия состоит из нескольких этапов.  Благодаря моим советам вы получите прекрасные снимки, и фотосессия не займет много времени.

Возраст малыша

Нужно правильно подбирать возраст новорожденного для проведения съемки. Желательно чтобы малыш не был младше 5 дней, и не старше 14. Именно  в срок от 5 до 14 дней ребенок хорошо спит, поэтому его можно уложить в интересные и милые позы. Договариваться о проведении такой фотосессии нужно заранее, чтобы не пропустить этот волшебный период. Вот увидите, фотографии получатся настолько  сентиментальными и трогательными, что каждый раз при их просмотре на ваших губах будет появляться улыбка.
 Было бы неплохо провести фотосессию у вас дома, а фотограф должен принести необходимые аксессуары с собой.

Место проведения

Подчеркнуть эту чистую красоту можно милыми шапочками, повязочками и другими аксессуарами. Подготовьте все эти милые вещички, пусть они будут под рукой. При заказе и обсуждении фотосессии, обратите на это внимание, особенно, если считаете, что у вас нет подобных вещей. Я принесу с собой! :) Родителям (и другим участникам фотосессии)  советую быть одетыми тоже максимально просто, в едином стиле. Не надо темной одежды! Вам должно быть уютно, в том числе и если я попрошу вас прилечь на кровать рядом с малышом.
Мамины (да и папины) руки будут не раз в центре внимания, поэтому не забудьте привести их в порядок :)Мамам с длинными (да и средней длины) волосами советую заколоть волосы, чтобы было видно лицо, когда вы наклоняетесь к ребеночку.

Одежда и аксессуары

Простота - главное правило! Маленький человечек, ваши нежные чувства - вот, что важно! Таких крох лучше снимать вообще без одежды, чтобы было видно их нежную бархатистую кожу (такой уже не будет), крошечные ручки и ножки, личико... 

Для разнообразия можно выбрать и 1-2 костюмчика для малыша, но помните, что они должны легко надеваться (какие дети любят переодевания?). Кроме того, одежда должна быть без многообразия логотипов, принтов, надписей... Это хорошо для парочки снимков, но будет отвлекать от ребенка. Хорошо будет смотреться одежда нежных оттенков (но не белая). В полоску, горошек - замечательно! Если сомневаетесь, можем вместе "покопаться" в вашем шкафу :))) Как вариант, вместо одежды - милое одеяльце, полотенечко, пледик...

Люди

Настаиваю: никаких бабушек и дедушек! Пусть это будет фотосессия вашего крохи! Молодая мамочка будет стесняться своей неопытности (мнимой) в присутствии своей мамы или свекрови, которые порой забывают, чей это ребенок. Их можно понять: хочется оградить от всего маленького внучка, взять под свое крылышко. Поэтому лучше пригласить их для отдельной семейной фотосессии. А в этот день - только малыш и его любящие нежные родители! 

Если у крохи есть старшие сестричка и/или братик, пусть они тоже поучаствуют в фотосессии, но советую: не все время!

И главное - отбросьте суеверия, ведь первые денёчки жизни Вашей крохи потом уже никогда не вернуть, а такие милые сердцу фото, будут радовать Вас всю жизнь!

п.с. все материалы взяты из сети интернет.

А чи звучить твій Колір?

Полтавський заклад «MuZa Bar», який славиться відмінними концертами і цього разу не розчарував. Гурт «Колір» зібрав у залі велику аудиторію слухачів, закоханих у їх творчість. Суботній вечір 30 сiчня вирізнявся з-поміж інших особливою душевністю.

БІО:
«Колір» - це інді-фолк гурт з Одеси, що був заснований 2014-го року.
Солістка гурту Людмила Коллер, була учасницею Х-фактору та Битви хорів, після чого стала ініціатором створення гурту. У 2014 гурт переміг на Фестивалі вуличних музикантів та поїхав виступати до Києва в рамках благодійної акції "Частинка серця". У 2015 зібрали чимало коштів на реанімаційне обладнання дітям в Одеську лікарню від проекту "Серце до Серця". В цьому ж році гурт виступав у форматі piano acoustic в самому серці Білорусі - Мінську. Також до перемог слід додати - Вишиванковий фестиваль та львівський фестиваль RazomFest, другий день якого (музична частина) відкривали саме «Колір» у форматі акустики.
Склад групи постійно змінюється, але в даний момент вона складається з Людмили Коллер(вокал) i  Анни Провозін(rлавіші).

[Дарія]: Хотілося б почати з традиційного питання. Як вам Полтава?
Аня: Та нічого, класно нам тут.
Людмила: У вас жінки сурові, навіть в Челябінську не такі, як тут. Хоча все одно це нічого не змінює і враження від міста приємне.

[Д]: Вам вдалося порадувати своїх прихильників вже й за кордоном, а точніше у Мінську. Що для вас найважливіше в таких мандрівках?
А: Люди. Та навіть не важливо в яке саме місто приїздиш. Ми нічого не чекали від Полтави, але нас чудово зустріли і люди організували нам ефір на радіо, телебачення. Ми хоч трохи і втомилися, але взагалі не сидимо вдома, бо цілий день кудись запрошують. Вони справжні енерджайзери, які мабуть, гарненько виспалися перед нашим приїздом. Приємно, бо ми бачимо як всі переймаються та намагаються допомогти. В Мінську теж багато людей, яким ти не байдужий і вони зроблять так, щоб тобі було добре.  В такі моменти не важливі якісь технічні моменти, їх добродушність і публіка все перекриває. Це складає приємне загальне враження про поїздку.

[Д]: У всіх творчих людей по-різному відбувається процес  написання пісень. А коли вам найкраще пишеться?
А: Місяць має бути в останній фазі. Ми беремо курку, ріжемо її, викидаємо пір’я, кров тече і в цей момент Аня починає писати пісні. Тому вони виходять такими трагічними, бо курку шкода і я плачу. (сміється)
Жартую, насправді класно пишеться вночі: і вірші, і пісні. Але коли ти живеш в гуртожитку і в тебе є сусіди і ще й за стінкою люди теж чують, то їм не дуже подобається коли в тебе пісні пишуться вночі. Тому своє натхнення вчишся пристосовувати  до обставин. І найкраще вдається коли нікого нема вдома. Це буває дуже рідко в гуртожитку. Проте буває й таке, коли я просто йду вулицею, а в голові награває якась мелодія, тоді я забігаю в кімнату і уявляю, що нікого навколо немає і починаю писати.

[Д]: Хто найчастіше працює над створенням музики та слів?
А: Зазвичай я пишу цілу пісню, тобто текст і музику. Або ми беремо чийсь вірш і кладемо на нього музику. Ось нещодавно взяли вірш Сергія Жадана. Нам дуже сподобались слова і ми просто почали імпровізувати, все відбувалось в творчій обстановці. Потім написали автору, домовились про зустріч з ним, отримали дозвіл і вийшла готова пісня.
Л: Тобто ми спочатку зробили, а потім запитали дозволу. (сміється)
А: Також в Одесі є знайома поетеса, яка багато пише та віддає нам чудовий матеріал. Був випадок, коли ми їй зателефонували і попросили накидати вірш про любов, пройшло лише п'ятнадцять хвилин і вона прислала нам купу варіантів. Ми беремо вірш і починаємо грати, міксувати, потім включається Люда та співає. Все це записуємо на диктофон і потім намагаємось відтворити, але вже ретельно прораховуємо. Ось так і народжуються наші пісні.

[Д]: На якій ідеології побудована ваша група?
Л: Наш гурт, як і всі, починав з каверів, щоб знайти свою публіку. А зараз, коли в нас є свої пісні, ми намагаємось популяризувати українську мову в Одесі. Адже там майже ніхто нашою мовою не спілкується. Тому будемо розвивати українську культуру завдяки пісні. Також хочемо людям донести, що ніколи не можна здаватися і складати руки, а також щоб вони знали, що не одні. Хочемо сказати, що все буде добре. І насправді світ не такий вже й неприємний, як здається на перший погляд.
А: Мені подобається, що люди можуть виплеснути свої емоції на наших концертах. Вони у нас розвантажуються, залишають все, що принесли.

[Д]: Ви досить юний колектив, на рахунку якого пристойна кількість перемог на фестивалях і участі в благодійних проектах, що є запорукою вашого успіху?
Л: Є багато гуртів, які мали хорошу програму, проте вони починали і швидко розбігалися. Тому я завжди говорю, що ніколи не треба покладати рук. Якщо є мета і з тобою поруч люди, які підтримують і вас об’єднує спільна мрія, ви маєте йти до кінця. А кінця, насправді, немає, бо цей шлях безкінечний. «Великий всесвітньо-просторий шлях у космосі в невідомість.» Запорука успіху – це бути разом, багато працювати і створювати якісну музику. Я без Ані не знала б що робити, бо сама депресивна людина, але вона завжди мене підтримує і говорить потрібні слова.

[Д]: Ви дружили ще до появи гурту?
А. Ні, не дружили, але музика нас подружила.

[Д]: Чи впливає участь Людмили у відомих проектах (Х-Фактор, Битва хорів) на такий стрімкий розвиток гурту, як ви вважаєте?
Л: Ні, взагалі не впливає. Я впустила свою можливість, бо Х-Фактор був більше ніж чотири роки тому. Ще тоді багато людей писали, що я гарно співаю. Але на той час у мене не було гурту. Якби ж це відбулось зараз, то вплинуло б на розвиток гурту. Але це було давно і не правда.

[Д]: Приємно вражає те, що ви не байдужі до людського нещастя та берете активну  участь  у благодійних концертах. Це для вас можливість заявити про себе, як про гурт чи щось більше?
Л: Жахливо ви сказали, що це можливість заявити про гурт. Неможливо побудувати кар’єру на дитячому та сімейному горі. Ми одного разу виступали на благодійному концерті, кошти збирались на лікування малесенької хворої дівчинки. Я просто теж мама і розумію як та мама хвилюється за свою дитину, якій всього півтора роки. Мені складно про це говорити. (стримує сльози) Я вважаю, що все це не даремно. Чудово, якщо ти хоч раз в житті допомагав якимось людям. Все не даремно.

[Д]: Поділіться творчими планами на майбутнє?
А: Будемо записувати альбом і їхати в тур з презентацією.

[Д]: А які успіхи з вашою платівкою авторських пісень?
А: Ви дуже правильне питання задаєте. Ми дуже хочемо записати, бо це корисно, коли ми кудись їдемо і робимо рекламу. Для цього потрібні якісні записи. А у нас немає такої музики, яку можна було б запустити в ефір на радіо. Ми розуміємо, що ми можемо, просто це питання часу та ціни. Тому сподіваюсь, що все вийде.

[Д]: Дякую за щире та душевне спілкування. Бажаю стабільності в колективі та творчих успіхів.

Журналістка: Дарія Машир http://vk.com/mashirdasha
Фотограф: Катерина Білозерцева https://vk.com/idkatysha_belozertseva